МЕТЕЛИК (укр. яз.) — текст песни (Николай Шошанни)

Николай Шошанни



Через обставини, вітри, шторми,

Буває, сходимо, також і ми

Зі стежки, пройденої змалечку.

Метелик залишає лялечку...

Розпочинається політ новий

З нової невідкритої глави,

Політ над гранями нових висот,

Понад фігурами мадам Тюссо.



Як перелистує він тем томи

В довірливих розмовах з квітами,

Між ними пурхає, у сни спішить —

І світ стає для нас барвистішим.

Він в захваті руками мацає

Високі духу еманації,

Які здаються простуватими,

Та далі будем простувати ми...



Надалі вже серед вітрів йому

Літати в просторі безкрайньому

І зупинятися над вічними

Питаннями філософічними...

В неквапну мить якусь тепло спаде,

Найтихшим подихом пролине день

І місяць з пензликом сповзе в ріку

На радість легкому метелику...

2000



Диск ВСЕСВІТ УСМІХНЕНИХ ПСІВ

(МЕД, Винница, 2002)