Посвята Галицькому полку Сiчових Стрiльцiв — текст песни (Игорь Жук)

Игорь Жук



Низько схилилась калина, ніби молиться Богу.

Вітер за нами несе чи то пісню, чи то тугу...

Мамо, не треба – не йдіть нас виглядати на дорогу;

Ой, ще не скоро нам коників пасти коло Бугу!..



Чути нам, чути, як рідний голос нас додому кличе,

Видно нам, видно біду, що наступає від Любліна...

Мамо, ми мусим бути тут – бо ми стрільці святої Січі;

Мамо, не майте нам за зле, бо тут так само – Україна!



Хмарами круки злітаються з Поділля і з Полісся,

З Білої Церкви удосвіта на Фастів виступаєм.

Доля на долю, як шабля на шаблю, піднялися –

Хлопці, до бою! – ми свій полк докупи в небі позбираєм!..



Мало нас, мало, нас замало, аби край оборонити;

Тільки й надії – на шаблю, на серце і на Бога.

В Києві дзвони мовчать, бо нема об чім дзвонити –

Нашої віри нема, а чужа їм – не підмога...



Низько схилилась калина, ніби молиться Богу.

Вітер за нами несе чи то пісню, чи то тугу...

Мамо, не плачте, не йдіть нас виглядати на дорогу –

Ой, ще не скоро нам коників пасти коло Бугу!..