Дерево — текст песни (Владимир Завгородний)

Владимир Завгородний



Я квітуче дерево

біля шляхів, і лупить зухвалий Борей

моє листя тендітне.

А я нерухоме,

і сумно дивитись мені,

як блукають по диких шляхах

неприкаяні люди.



Я квітуче дерево

біля шляхів, і знають чимало пісень

мої листя і квіти.

То ж почуйте мене,

зупиніться,

почуйте мене хоч на мить.

Все чекаю, коли прилетить

моя пташка осяйна.



Я цветущее дерево

среди дорог, и летят мои лепестки

в бесконечное кружево мира.

И трагический танец

застыл в изломе ствола моего.

Я врастаю все крепче и вглубь

в эти камни и пепел.



И от хора орудий и песен, речей и поэм

я храню в сердце кроны моей крупицу безмолвия.

Прилетай,

моя светлая птица, скорей!

Здесь давно уже свито гнездо

твоему одиночеству.