ДЖМІЛЬ (укр. яз.) — текст песни (Николай Шошанни)

Николай Шошанни



Допивши чашу суму й самотності по вінця

Пливуть безцільні думи в байдужому умі,

В душі дивакуватій — порожня тиха вата,

Й шукає щось на стелі відсутній погляд мій.



Позаду,

невже усе позаду,

чому вже не тривожить

Ніяка душу із уяв?..

Й здається,

мене в цій тихій ваті

ще зможе здивувати

Хіба що смерть моя...



Та раптом у кімнату, зірвавши сум і спокій,

Влітає джміль мохнатий, порушник тихих нот.

Йому, я знаю, треба вернутись знову в небо

Й слабким крилом розбити він пробує вікно.



І в тиші

мою порожню душу

наповнює поволі

Мелодія крила джмеля...

І кволі

пелюсточки надії

тим звукам так радіють,

І ожива земля.



Колись і я вагався, злітаючи у небо,

І також намагався пробитися крізь скло,

Й знайти маленькі дверці кудись в самотнім серці...

Лети ж, малий диваче, гуди, надій стило...

2004