ЖОНҐЛЕР (укр. яз.) — текст песни (Николай Шошанни)

Николай Шошанни



Мов потертий жетон метро,

На лежанці, де все даремно,

Під дірявим хистким шатром

Сонно лежнем лежить арена.

Вдячно лускає тут глядач

Між лушпиння насіння в лузах,

Зрідка всі ми, хоч стій, хоч плач,

Заглядаємо в цирк ілюзій...



Хтось сумлінно гребе веслом,

Хтось чекає чогось одного,

Цвях програми — великий слон —

Сам по собі здіймає ноги.

Значно менший нащадків ріст

Між Ікарів або Дедалів,

Лиш наїзників сонми скрізь

Наїжджають сильніш дедалі...



В трупі цирку, де бос — терпуг,

Киньмо погляд в відкриті двері —

Є тут всі: від ручних папуг,

Аж до клоунів чи жонґлерів.

Хто він, тиха вода чи глек,

Частка цілого, ціль чи кулі?..

Майже завжди несе жонґлер

Замість глузду вуаль в баулі...



Зачаровує легкий крен

Вогняних траєкторій злетів,

Що ширяють на тлі арен

В піруетах простих предметів...

А серпанки вуалі вслід

Під блискітки хистких резонів

Переходять з арени слів

У туманні діапазони...



Все спливає в спокійний став,

Давній звичай на спуск завіси...

По закінченні всіх вистав

Кепку втоми жонґлер повісить...

Лиш тоді, під тремтіння ніг,

Він подумає з щемом вірчим:

Я також все робив, що міг,

Хто прийде — нехай зробить більше...

2000



Диск ЖОНГЛЕР